Київ – На материковій частині України припинили друкувати єдину україномовну газету Криму «Кримська світлиця». Головний редактор цього видання Віктор Качула стверджує, що це сталося з вини засновника – міністерства культури України, яке, за його словами, ще й відмовляється виплачувати співробітникам зарплату. Заступник міністра культури Ростислав Карандєєв в інтерв'ю для Крим.Реалії розповів про своє бачення ситуації з газетою і повідомив про те, як його відомство планує відновлювати роботу єдиного україномовного мас-медіа для кримчан.
– Головний редактор газети «Кримська світлиця» Віктор Качула стверджує, що з вини вашого міністерства припинили друкувати газету, а співробітникам не виплачують зарплату. Як ви прокоментуєте цю заяву?
– Дійсно, друк газети на сьогодні припинений, оскільки було ухвалене рішення про вихід газети в електронному форматі. Це пов'язано винятково із тим, що основний споживач – житель Криму, українець не має можливості сьогодні отримувати цю газету в друкованому вигляді ні через передоплату, ні фізично шляхом доставки цієї газети якимись іншими способами крім «Укрпошти».
Ми запропонували редакції перейти в такий формат, і нам здавалось, що тимчасово це було правильним рішенням. Ми запропонували редакції навіть переїхати до Києва
Ми запропонували редакції перейти в такий формат, і нам здавалось, що тимчасово це було правильним рішенням. Ми запропонували редакції навіть переїхати до Києва. Було ухвалене таке рішення на рівні державного підприємства «Національне газетно-журнальне видавництво». Наскільки я володію інформацією, позитивної відповіді від людей, які залишились у Криму, наразі немає. Більше того, ми цих людей навіть не бачили. Я в міністерстві працюю чотири місяці, і весь цей час я не мав можливості побачитись із кимось із колишньої редакції.
Навіть сам директор «Національного газетно-журнального видавництва», яке виконує обов'язки редакції цього видання, теж головного редактора Качулу рік не бачив.
Мені здається, що це неправильно. Так не має бути. Проте редакція отримувала зарплату, ми її нараховували та пересилали в певний спосіб на карткові рахунки. Але орієнтовно в лютому було ухвалене рішення про призупинення. Оскільки ні головний редактор Качула, ні хтось інший не з'явився, не повідомив навіть про своє існування. Дивно, коли спілкування відбувається лише в електронному форматі між директором підприємства Ратушним і головним редактором Качулою. Останній навіть свого мобільного телефону не дає. Їх вже немає в місці, де була розташована редакція. Де вони зараз – ніхто не знає. Приїжджають деякі колишні працівники редакції і повідомляють, що вони також не володіють інформацією про місцеперебування Качули. Замість цього в електронному форматі від головного редактора газети «Кримська світлиця» ми отримуємо запити на виплату зарплати навіть тим людям, які вже звільнені і не працюють в редакції.
Тобто існує перелік питань, можливо, технічного характеру, але вони потребують вирішення. Ми не можемо за рахунок державного бюджету виплачувати кошти невідомо кому. Бо, чесно скажу, якщо рік людини не бачимо в очі, то ми вже не знаємо, хто це, де він, і як він себе почуває.
– Але газета виходить онлайн, і формально Качула залишається головним редактором.
Ми б хотіли, щоб газета працювала. Можливо, в іншому форматі, враховуючи неможливість виходу на кримську аудиторію
– Так, його не звільнили з посади. Але хотілося б людину побачити, запитати, які проблеми. Можливо, потрібно якісь нові формати затвердити для співпраці. Ми б хотіли, щоб газета працювала. Можливо, в іншому форматі, враховуючи неможливість виходу на кримську аудиторію. Але є людина, яка багато років цим займалась. Хотілось би сісти, поспілкуватися, спланувати, знайти якісь нові можливі формати. Вибачте, але не наша провина, що ми не можемо цього зробити. Інші люди чомусь з Криму приїжджають, а Качула не може навіть дати свій мобільний телефон.
– Чи не порушуєте ви трудове законодавство тим, що не виплачуєте зарплату співробітникам редакції?
– Ми порушуємо трудове законодавство тим, що ми нараховували до лютого зарплату людям, яких ми в очі не бачили, з якими не було ніякого письмового формального діалогу.
– А трудові договори з ними дійсні?
– Є трудовий договір безтерміновий, коли людину призначають на посаду. Але є й інша норма, за якою ми з вами живемо – відсутність упродовж трьох годин на робочому місці вже є підставою для догани, а дві такі догани – звільнення за статтею 40 КЗпП.
У цьому випадку ми стоїмо на порозі ухвалення кадрового рішення про звільнення за чисто формальними, але законними підставами.
– Чи є в міністерства плани відродити газету «Кримська світлиця»? Чи вважаєте ви взагалі, що вона потрібна?
– Я сказав би ширше. Ми вважаємо, що необхідною є інформаційна присутність держави і громадськості у напрямку Криму. Тут може бути два аспекти. Перший аспект – це українці, які зараз є у Криму, які потребують інформаційного ресурсу та спілкування з материковою Україною. Чи може друковане видання зараз виконати цю функцію? Не думаю. Вибачте – неможливо. Поштою туди доставити газету нереально. Контрабандним шляхом теж не виходить. І люди бояться навіть формально привезти цю газету. Ми ж знаємо, що Росія – це не правова держава.
Інший напрямок, пов'язаний із Кримом – це інформаційна та соціальна підтримка людей, які переїхали з Криму до України. Тут ми розширюємо нашу аудиторію. Не тільки говоримо про етнічних українців, але і про українців за громадянством, кримських татар. Нещодавно було затверджено рішення уряду про створення «Кримського дому», інші рішення організаційного характеру.
Для кримських українців очевидно, що більш ефективним був би електронний формат, який вони могли б читати через мережу інтернет
Ми б хотіли, щоб інформаційна складова була обов'язковою. Чи буде це газета «Кримська світлиця»? Люди звикли до неї. Нехай буде назва «Кримська світлиця». Ми не проти, нам, зрештою, все одно, як вона називається, головне, щоб вона здійснювала цю функцію. Для кримських українців очевидно, що більш ефективним був би електронний формат, який вони могли б читати через мережу інтернет. Для кримчан в Україні доступним міг би бути і друкований формат. Ясна річ, що та практика, яка була до останнього моменту, я маю на увазі невеликі тиражі газети, не задовольняла ніякі потреби: ні потреби споживача, ні потреби міністерства, як замовника. Вибачте мене, тираж 1000 примірників і передоплата тільки 200 – це не просто крапля в морі, це окремий запах плову, як у притчі про муллу і Ходжу Насредіна.
Ми хочемо поправити ситуацію. Якщо це буде інформаційний державний ресурс, він має бути ефективним, масовим і доходити до конкретного споживача.
Чесно будемо говорити: друковані видання зараз – дорога справа, собівартість дуже висока. І відверто скажу, ми більше зараз думаємо про те, щоб зорієнтувати нашу інформаційну роботу в електронному форматі.
– Які найближчі кроки з відновлення роботи видання ви плануєте зробити?
– Наступного тижня буде оголошений конкурс на заміщення вакантної посади директора «Національного газетно-журнального видавництва», яке здійснює функцію редакції газети. Ми сподіваємося, що прийде людина сучасна, освічена, яка зможе ухвалити оперативні та вірні рішення.
Після цього ми хотіли б обов'язково активізувати нашу роботу в кримському напрямку. Зокрема, ми запропонували редакції переїхати. Хто не може переїхати, ми ухвалимо організаційне рішення про звільнення цих людей. А на їхні місця буде оголошений конкурс з тих, хто може працювати в Києві.
Ми будемо пропонувати їм створити в Криму кореспондентський пункт із наданням відповідного статусу, щоб можна було отримувати інформацію безпосередньо з місця подій
Хто не може переїхати з теперішньої редакції, але хоче працювати у форматі учасників цього процесу, ми будемо пропонувати їм створити в Криму кореспондентський пункт із наданням відповідного статусу, щоб можна було отримувати інформацію безпосередньо з місця подій.
Тому рішення найближчим часом будуть, будуть або нові люди, або ці люди переїдуть до Києва. Вони почнуть роботу, і вже до кінця цього місяця буде зрозумілий план дій, а до кінця літа, я впевнений, буде газета в новому форматі в інтернеті, і дай бог, за наявності фінансування – в друкованому варіанті.
