Київ – Наприкінці тижня в Києві відбудеться другий всеукраїнський з'їзд переселенців із Криму. Один із його організаторів, громадський активіст Андрій Щекун, розповів, із якою метою кримчани з усієї країни зберуться на конференцію і які проблеми турбують їх найбільше.
– Андрію, чому і з якою метою ви вирішили проводити всеукраїнський з'їзд кримських переселенців?
– Торік 23 травня ініціативна група кримчан провела перший всеукраїнський з'їзд вимушених переселенців із Криму. Цим з'їздом була закріплена Координаційна рада громадських організацій вимушених переселенців із Криму – орган, який працює між з'їздами, і здійснює виконавчу функцію.
Минув рік. Потрібно, по-перше, підбити підсумки діяльності нашої координаційної ради. По-друге, обговорити взаємодію з іншими громадськими конституціями, які працюють із питань деокупації Криму. По-третє, важливо, аби співпраця з Меджлісом кримськотатарського народу вийшла на високий рівень. І це все ми маємо обговорити на цьому з'їзді.
Яскравим прикладом є створення Державної служби з питань Криму протягом десяти місяців. Це повний абсурд!
У будь-якому випадку такі з'їзди, конференції, круглі столи покликані формувати інформаційне поле щодо питань Криму і кримчан. Ми зобов'язані постійно перебувати в цьому полі і впливати на органи державної влади, які дуже часто забувають про проблеми півострова. На їхню думку, достатньо було ухвалити закон про окуповані території, а далі нічого робити не треба. Яскравим прикладом є створення Державної служби з питань Криму протягом десяти місяців. Це повний абсурд!
На з'їзді ми хочемо почути різні думки, обговорити механізми впливу більш радикального характеру, щоб досягти виконання тієї чи іншої мети. Зрештою, це формування громадянського суспільства, як у всіх цивілізованих країнах.
– Наскільки ваш з'їзд буде репрезентативним? Чи справді він буде відображати думку всіх переселенців із Криму?
– Ми на це не претендуємо. Якщо хтось вміє робити щось краще, ми готові йти назустріч і консолідувати наші дії – і вперед! Я можу констатувати, що з'їзд розширює своє бачення і вливається велика кількість нових структур, які хочуть взаємодіяти.
Ми не претендуємо на створення загального важеля або загальний вплив на кримчан. Ми претендуємо на те, щоби створити орган самоорганізації кримчан. І в принципі, ми успішно це робимо. До нас збираються приїхати люди з усіх регіонів України.
– Чи очікуєте ви представників влади?
– Ми надіслали запрошення в Адміністрацію президента, Кабінет міністрів, Верховну Раду України, а також голові Держслужби з питань Криму Аслану Омеру Киримли. Також направили запрошення в інші відомства, які так чи інакше пов'язані з питаннями Криму. Хто прийде, а хто ні – це вже інше питання.
– На минулому з'їзді ви сформулювали низку побажань і пропозицій до влади. Що з цього було виконано за рік, а що ні?
– З цього ми і почнемо з'їзд. Ми піднімемо всі рішення, які ухвалили рік тому, меморандум, який ми підписували, обговоримо, наскільки ефективно ми працювали впродовж року.
Основний мінус – це те, що ми не домоглися скасування закону про вільну економічну зону «Крим» і відповідної постанови Нацбанку
Я би відзначив багато плюсів у роботі нашого союзу, але є багато і мінусів. Основний – це те, що ми не домоглися скасування закону про вільну економічну зону «Крим» і відповідної постанови Нацбанку (ці нормативні акти прирівнюють громадян України з кримською реєстрацією до нерезидентів, – ред.). Але сьогодні ми боремося з цим явищем. Наразі ця боротьба відбувається в судах. Ми програли апеляційний суд і перший суд. Я особисто подав скаргу вже до касаційного суду. Я сподіваюся, що цього року наша боротьба продовжиться вже в європейських судах.
У грудні 2014 року було сформоване міжфракційне об'єднання «Крим» із народних депутатів України. Окремі нардепи, зокрема Логвинський, нам обіцяли, що внесуть до парламенту або зміни в цей закон, або новий проект про економічну діяльність на окупованій території. Створена група, яка займається цим, громадськість уже внесла свої пропозиції. Терміни, в які гарантували подачу законопроекту, вже вичерпані. Це найбільший мінус.
Ще одним мінусом є те, що у нас сьогодні немає цільової програми уряду щодо вимушених переселенців. Але у нас є окремий закон про внутрішньо переміщених осіб, за який ми боролися 7 місяців. У нас, нехай пізно, але з'явилась Державна служба у справах Криму та її керівник. Подивимось далі, як вона буде функціонувати.
Є ще багато плюсів і мінусів, які ми проаналізуємо на з'їзді. Багато чого робиться для тих людей, які залишаються на окупованій території. Але ми не можемо цього афішувати.
– Ваш з'їзд висловлюватиvt позицію кримських переселенців. А що зараз являє собою ця група? Скільки їх? Які проблеми турбують людей, які вимушено переїхали на материк?
– За офіційною статистикою органів української влади, кількість кримчан, які були змушені оселитися на території материкової України, становить 20 тисяч осіб. За нашими оцінками, це близько 40 тисяч. Чому? Тому що багато кримчан, які продали в Криму свої квартири і будинки, навіть не реєструвалися як вимушені переселенці і не потрапили до бази даних. Вони відразу ставали киянами, львів'янами, буковинцями тощо. Вони розв'язували свої побутові проблеми без допомоги держави.
Багато кримчан не бачать механізмів ефективного менеджменту в державі. Вони взагалі не зверталися за довідкою і не вважають це за необхідне. Вони шукають шляхи, як перереєструватись та інтегруватись у місцеві спільноти.
Найболючіша проблема – це питання житла. Держава нічого не зробила, щоб розв'язати це питання
Є незначна частина кримчан, які принципово не змінюють кримську реєстрацію, і ведуть боротьбу за звільнення Криму з окупації. З'їзд буде представлений саме такими людьми, представниками різних організацій.
Найболючіша проблема, на мій погляд, – це питання житла. Знову ж держава нічого не зробила, щоб розв'язати це питання. Держава сьогодні більше просить гуманітарної допомоги замість того, щоб комплексно подолати проблему.
– Кількість вимушених переселенців зростає чи міграція з Криму вже дійшла кінця?
– Зростає, але дуже повільно. На першому етапі з Криму люди виїжджали з політичних мотивів: це громадські активісти, журналісти, політики, яким перебувати там було небезпечно. Друга хвиля – це люди, які не змогли миритися з тим моральним і психологічним тиском в умовах, коли вони проти своєї волі опинилися в чужій державі.
Сьогодні потроху почалась міграція бізнесу
Сьогодні потроху почалась міграція бізнесу. Відбуваються спроби там продати свої підприємства, а на материк вивезти гроші та інвестувати в український бізнес. Люди купують житло і залишаються тут. Такий процес іде. Не можу сказати, що це відбувається масово, але він іде.
Звісно, що ці бізнесмени не підуть за довідкою переселенця, щоб отримувати 400-800 гривень від держави. Тобто реєструватися вони не будуть, і їх буде складно відстежити державі. Такі люди звикли вирішувати свої проблеми самостійно. У мене є з десяток знайомих підприємців, які тихенько продали нерухомість у Криму, продали земельні ділянки, майно, вивозять ці гроші та інвестують їх в економіку України на материку.
