Крим – Правозахисні організації продовжують фіксувати масштабні порушення прав людини на території Криму. Багато експертів сходяться на думці, що ситуація могла б змінитися на краще, якби на півострові постійно перебували моніторингові місії міжнародних організацій. Однак поки ні ООН, ні ОБСЄ, ні інші структури не готові надіслати до Криму своїх представників. Для відрядження своїх спостерігачів їм необхідно надіслати лист до російського МЗС, а це може бути розцінене як визнання територіальної приналежності півострова до Росії.
Яким чином можна захистити права громадян України, які живуть на анексованій території – на цей момент відкрите питання для правозахисного співтовариства, української влади і міжнародних організацій. 31 березня ця тема стала предметом обговорення на міжнародній конференції «Права людини в Криму: звітуємо, реагуємо, відновлюємо», організованої неурядовими організаціями та українським омбудсменом. У ній взяли участь представники ООН, дипломати, народні депутати, правозахисники та експерти з України.
Уповноважений Верховної Ради України Валерія Лутковська, виступаючи на конференції, зазначила, що наразі можливості її офісу з обстоювання прав кримчан є обмеженими.
«Сьогодні ми точно так само позбавлені можливості здійснювати свої повноваження на території Криму, як офіс Уповноваженого з прав людини. Востаннє я була там 4 березня 2014 року. Відтоді інформацію ми отримуємо в основному від Кримської польової місії з прав людини. Від них ми отримуємо найбільш всеохопний матеріал», – сказала Лутковська.
За словами українського омбудсмена, на цей момент у неї є тільки два способи захисту прав кримчан. Перший – це звернення до Уповноваженого з прав людини в Російській Федерації.
«Варіант перший – це звернутися до російської колеги з проханням втрутитися в ту чи іншу ситуацію і захистити або відповідно простежити за тим, яким чином діють органи окупаційної влади на території Криму, і зробити так, щоб їхні дії відповідали міжнародним стандартам у галузі прав людини», – сказала Лутковська.
А другий спосіб захисту прав людини, який є в розпорядженні українського омбудсмена, – розповісти міжнародному співтовариству про порушення, що відбуваються в Криму фактичною владою.
Чубаров: у відповідь на арешти треба не пускати в Крим фури
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що недостатньо відслідковувати ситуацію з порушенням прав людини в Криму, необхідно чинити тиск на Росію, яка є державою-окупантом.
«Якщо ми говоримо про дотримання прав людини, ми маємо говорити про форми взаємодії України, міжнародних організацій, урядів інших країн з Росією в інших сферах, які впливали б на дотримання прав людини», – сказав голова Меджлісу.
На думку, Чубарова на кожне жорстке порушення прав кримчан слід відповідати санкціями щодо країни-агресора.
«Посадили Ахтема Чийгоза за ґрати? Чому весь великий український бізнес сотнями фур туди постачає продукти? Ми можемо пов'язати поставки туди продуктів з бізнесових міркувань і дотримання прав людини там? Закривають ATR? Чому мовчать міжнародні організації, починаючи з ЮНЕСКО? Де посилення санкцій?», – обурився Чубаров.
Ідея подібного реагування на злочини фактичної влади Криму вже не раз озвучувалася експертами, однак українська влада поки не задіяла цей механізм. Голова комітету Верховної Ради України з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря вважає, що керівництво України останнім часом в принципі приділяє недостатньо уваги кримському питанню.
«Чому у виступах керівників держави ми часто не чуємо «Крим». Ми чуємо «Росія», ми чуємо «газ», ми чуємо «МФВ». Але в цьому контексті «Крим» не звучить, хоча він має звучати в кожному виступі», – сказав нардеп.
За його словами, перші особи України поводяться безвідповідально, коли говорять про те, що проблема Криму затягнеться на десятиліття. Депутат вважає, що відкладання питання повернення контролю над півостровом негативно позначається, зокрема й на ситуації з правами людини.
Голова кримської польової місії: кожен наш крок відстежується
Зараз єдиною моніторинговою групою, яка системно відстежує ситуацію з правами людини, перебуваючи на півострові, є Кримська польова місія. Це неформальна неурядова ініціатива, яку представляють правозахисники з України та Росії. Її члени збирають інформацію і щомісяця складають докладний звіт про ситуацію з правами людини в Криму.
Голова Кримської польової місії Андрій Юров зазначив, що йому і його колегам непросто працювати на півострові, але в останні півроку у них не виникало гострих проблем із безпекою.
«Я думаю, що кожен наш крок відстежується. Мабуть, просто поки що не наважуються перейти цю останню межу, тому що в принципі в Росії російські правозахисники більш-менш працюють», – сказав Юров.
Регулярні звіти Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні також містять блок, присвячений ситуації в Криму. Однак, за словами голови цієї місії Армена Арутюняна, представники Організації об'єднаних націй не можуть працювати на півострові, і отримують інформацію звідти дистанційно.
«Ми живемо в двадцять першому столітті, і технічні можливості розв'язують нам руки. Ми щодня підтримуємо зв'язок зі своїми кримськими контактами. Я також вдячний колегам із Кримської польової місії, з якими ми також щодня зв'язуємося, щоб отримати інформацію. Також ми зв'язуємося з переселенцями, які приїжджають з Криму», – сказав Арутюнян.
За його словами, Моніторингова місія ООН намагалася отримати доступ на територію Криму. Вони звернулися до фактичної влади півострова і надіслали запит на відвідування півострова.
«Ця влада сказала, що потрібно отримувати дозвіл у Москві. Але наша моніторингова місія перебуває в Україні, і ми ведемо свою роботу на запит українського уряду в рамках резолюції Генасамблеї ООН про територіальну цілісність України. І такий механізм для нас не є прийнятним», – сказав Арутюнян.
Готовність є, правових підстав – немає
Минула конференція «Права людини в Криму: звітуємо, реагуємо, відновлюємо» ухвалила резолюцію, в якій її учасники оголосили про необхідність проведення спільних моніторингових місій на території АРК за участі представників міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ) та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Однак, за словами Андрія Юрова, міжнародні спостерігачі не можуть працювати в Криму не тільки з міркувань безпеки, а й у зв'язку з правовою колізією. Згідно з резолюцією ООН від 27 березня 2014 року, Крим є невід'ємною частиною України. Однак, щоб отримати доступ на півострів, потрібна згода російського МЗС. І представники міжнародних організацій не хочуть звертатися до Москви, оскільки таким чином вони визнають російську юрисдикцію в Криму і порушать резолюцію Генасамблеї.
ООН, ОБСЄ та Рада Європи, наскільки я розумію, готові регулярно приїжджати і навіть відкривати місію. Але тут виникає дуже серйозний дипломатичний момент. Формально вони мають це робити через Україну і українське МЗС. Але, якщо вони туди звернуться, до Криму їх ніхто не пуститьАндрій Юров
«ООН, ОБСЄ та Рада Європи, наскільки я розумію, готові регулярно приїжджати і навіть відкривати місію. Але тут виникає дуже серйозний дипломатичний момент. Формально вони мають це робити через Україну й українське МЗС. Але, якщо вони туди звернуться, до Криму їх ніхто не пустить. А російське МЗС говорить: будь ласка, звертайтеся. Але за дипломатичними процедурами, вони цього зробити не можуть», – сказав Юров.
За словами правозахисника, наразі на рівні міжнародного права відсутній документ, пославшись на який спостерігачі ООН або ОБСЄ можуть отримати доступ на територію Криму. У коментарі для Крим.Реалії Юров висловив надію на те, що відбудуться потрібні консультації, і вихід з цієї непростої юридичної колізії буде знайдений.
