Київ – Рік тому, 27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію про територіальну цілісність України. У цей день 100 країн світу оголосили про невизнання законності «референдуму» про статус Криму, що відбувся 16 березня. В ухваленій резолюції Генасамблея закликає країни світу і міжнародні організації утримуватися від дій, які де-юре і де-факто визнають змінений статус АРК. За спостереженнями експертів, більшість країн світу впродовж цього року дотримувалися цієї рекомендації ООН.
Резолюція Генеральної асамблеї ООН про територіальну цілісність України під номером 68/262 була ухвалена в результаті відкритого голосування. Засідання, на якому був затверджений цей документ, було скликане спеціально для розгляду дій Російської Федерації в Криму.
Ухвалена резолюція складається з двох частин: основної та резолютивної. У першому розділі обґрунтовується те, що, згідно з нормами міжнародного права, територія держави не повинна бути об'єктом придбання іншої держави в результаті погрози силою. Резолютивна частина складається з шести пунктів. У ній стверджується, що Генасамблея ООН підтверджує свою прихильність суверенітету і територіальній цілісності України. Окремим пунктом у Резолюції записано, що референдум, проведений у Криму 16 березня 2014 року, є незаконним і не може служити юридичною основою для зміни статусу АРК.
В останньому пункті значиться, що Генасамблея закликає всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-яку зміну статусу АРК і Севастополя та утриматися від будь-яких дій або кроків, які можна було б витлумачити як визнання будь-якого такого зміненого статусу.
За ухвалення резолюції проголосували 100 держав, тобто більшість країн, що входять в ООН. 58 держав утрималися від голосування. 24 країни не брали участь у голосуванні. І лише 11 – висловилися проти.
Полонський: наш референдум важливіший за їхню резолюцію
МЗС України вважає ухвалену рік тому Резолюцію унікальним документом і надзвичайно важливим міжнародним правовим актом.
«Резолюція Генеральної асамблеї ООН не є документом, обов'язковим для виконання, таким, як, скажімо, резолюція Ради безпеки ООН. Але з точки зору міжнародного права цей документ встановлює основу того, чим інші міжнародні організації та іноземні держави мають керуватися у своїй повсякденній діяльності», – сказав у коментарі для Крим.Реалії речник міністерства закордонних справ України Євген Перебийніс.
За його словами, резолюцію підтримала безпрецедентна кількість членів ООН – 100 держав, що свідчить про безумовну підтримку світовою спільнотою територіальної цілісності України.
«Росія з кількома своїми сателітами виявилася у фактичній ізоляції зі своєю позицією. Цей документ є міжнародною правовою основою для всіх наших подальших дій щодо повернення Криму під контроль нашої держави», – сказав представник українського МЗС.
У той же час фактична влада анексованого Криму не вважає ухвалення резолюції Генасамблеї ООН значною подією. Віце-прем'єр Криму Дмитро Полонський у коментарі для Крим.Реалії наголосив, що результати волевиявлення кримчан, яке відбулося на референдумі 16 березня, мають вищу юридичну силу, ніж резолюція ООН.
«І мені, і абсолютній більшості кримчан, і абсолютній більшості росіян, і абсолютній більшості жителів більшості країн світу, все одно, як і які країни, і які держави в особі своїх представників голосували за якісь документи. Але нам абсолютно не все одно, що рік тому згідно з усіма міжнародними нормами і правилами, відповідно до чинного на той момент законодавства у Криму, Україні та Росії, був проведений референдум», – сказав Полонський.
Він додав, що референдум, як народне волевиявлення, є вищою формою демократії, і в результаті такого волевиявлення Крим, за його словами, став частиною Росії.
Полонський також наголосив, що рішення про незаконність референдуму ухвалюються з ініціативи лідерів західних країн. На думку кримського віце-прем'єра, ці лідери через якийсь час будуть переобрані, і з часом більшість країн світу визнає Крим російським.
Основа для санкцій
Резолюція Генасамблеї ООН важлива тим, що її текст є основою для введення всіх санкцій щодо Криму. Про це в коментарі для Крим.Реалії сказав голова наглядової ради фонду «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко.
«Рішення ООН – провідної, найбільшої, головної міжнародної організації дало основу Європейському союзу й окремим країнам для санкцій. Якщо рішення ухвалене всією світовою спільнотою, то це дуже важливо з точки зору зовнішньої і внутрішньої політики», – сказав Клименко.
Він додав, що ООН дуже швидко, за мірками цієї організації, відреагувала на анексію Криму і ухвалила відповідний документ, що є підтвердженням безпрецедентної важливості визнання Криму територією України для міжнародного співтовариства.
При цьому, як відзначають експерти в галузі міжнародного права, резолюція ООН не є обов'язковою для виконання і носить рекомендаційний характер.
«У цьому випадку ми маємо справу не з документом, що встановлює обов'язки, не з документом, що встановлює факти, а з документом, що дає політико-правову оцінку ситуації», – зазначив у коментарі для Крим.Реалії завідувач кафедри адміністративного та кримінального права Одеської національної морської академії Борис Бабін.
За його словами, ухвалення резолюції ООН важливе тим, що посилаючись на неї, країни і міжнародні організації можуть обґрунтовувати ті чи інші дії щодо Криму.
«Резолюція не може змусити агресора віддати Крим або ввести санкції, але вона мобілізує держави, які дотримуються міжнародного права, і вона дає їм додатковий політико-правовий аргумент. У цьому її основна роль. Я б не перебільшував значення цього документа, але добре, що він є. Якби цієї резолюції не було, було б набагато гірше», – сказав експерт.
Чи порушується резолюція?
За словами Бабіна, весь рік, що минув з дня підписання резолюції, країни світу за рідкісним винятком у своїх заявах дотримувались норми про те, що Крим залишається невід'ємною частиною України.
«Якщо говорити про юридичне визнання, то я навіть не знаю, чи є держави, які сьогодні відкрито визнають Крим частиною Росії. Є, звичайно, Зімбабве і країни такого типу, які в офіційних заявах визнали це. Але зрозуміло, що більшості країн це не потрібно, і ніякі країни, навіть далекі від цього конфлікту, не хочуть давати свою оцінку цьому», – сказав експерт.
Однак, за словами Бабіна, за цей рік відбулося чимало випадків, коли держави, не визнаючи Крим російським юридично, чинили дії, які можна розцінити як фактичне визнання півострова частиною Російської Федерації.
«Визнання де-факто означає, що держава не робить якихось спеціальних заяв, але розглядає цю територію, як російську. І, відповідно, так будує свою політику в сфері торгівлі, міграції, транспорту. Такі порушення, звичайно, є, і вони досить поширені», – сказав Бабін.
Експерт зазначив, що низка держав закриває очі на те, що судна під їхнім прапором заходять у порти анексованого Криму, а їхні бізнес-компанії вступають в економічні відносини з кримськими фірмами.
«Але в цілому, навіть якщо такі події мають місце, офіційна влада в разі галасу намагається від них відхрещуватися», – сказав Бабін.
Український МЗС говорить, що відстежує всі випадки порушень резолюції Генасамблеї ООН і реагує на кожен.
«Деякі країни порушують цю резолюцію в тому розумінні, що їхні судна або літаки заходять на півострів у порушення статусу Криму як окупованої території. Але в цих випадках не йдеться про позицію держав, йдеться про позицію конкретних операторів суден, які порушують закони України», – сказав спікер МЗС Перебийніс.
За його словами, у випадках подібних порушень міністерство закордонних справ України надсилає ноти державам, чиї резиденти є порушниками. Також, як стверджує Перебийніс, заходи реагування вживають і українські правоохоронні органи.
