Київ – Міністерство юстиції України повідомляє про те, що воно має намір спільно з іншими державними відомствами та цивільним сектором посилити свою роботу із захисту прав громадян, які живуть у Криму. В Європейському суді з прав людини представники Мін'юсту продовжують домагатися визнання анексії півострова незаконною і компенсації збитків, завданих Україні. При цьому експерти і правозахисники вважають за необхідне, щоб держава розробила підзаконні акти, які зміцнять зв'язки між кримчанами і материковою Україною. Зокрема, пропонується спростити отримання актів цивільного стану: свідоцтва про народження, смерть і шлюб українського зразка.
Організація об'єднаних націй, а також інші міжнародні організації та моніторингові групи продовжують фіксувати системні порушення прав людини в Криму. Спеціаліст із прав людини Місії ООН з прав людини в Україні Марк Бажаник стверджує, що більшість порушень допускається щодо кримських татар, які є єдиною організованою опозиційною групою відносно фактичної влади в Криму.
«Були проведені неодноразові обшуки в будинках, в мечетях, кафе, пошуки так званої екстремістської літератури, наркотиків і зброї. Ми знаємо, що деякі члени Меджлісу та їхні прихильники продовжують зазнавати різного роду залякувань і переслідувань», – сказав Бажаник, виступаючи на круглому столі, що відбувся 17 березня в Міністерстві юстиції України.
За інформацією ООН, за минулий рік зникли безвісти 14 жителів Криму. Про ці випадки, як стверджує Бажаник, доступна мізерна інформація, а російські слідчі органи не поспішають їх розслідувати і завели кримінальні справи тільки щодо 5-ти з них.
«Ще одним складним питанням є проблема громадянства. Скажу тільки про один аспект, що стосується кримчан, які вирішили відмовитися від російського громадянства. Вони розглядаються як іноземці відповідно до законодавства Російської Федерації, тому позбавлені багатьох важливих прав: соціального забезпечення, відкриття банківських рахунків, доступу до медичної допомоги в державних лікарнях і поліклініках», – сказав Бажаник.
Організація об'єднаних націй відзначає, що в Криму також системно порушуються права на свободу слова, мирні зібрання і віросповідання.
Петренко: ми не маємо наміру втрачати зв'язок із кримчанами
Міністр юстиції України Павло Петренко, виступаючи на круглому столі 17 березня, сказав, що офіційний Київ не має наміру втрачати зв'язку з кримчанами, яких як і раніше вважає своїми громадянами.
«Україна не перекрила постачання туди їжі, Україна поставляє туди електроенергію, тому що ми розуміємо, що там живуть наші громадяни. Незалежно від того, як вони голосували на цьому псевдореферендумі – це наші громадяни», – сказав міністр.
За словами Петренка, системні порушення прав людини в Криму стали наслідком окупації, і його відомство продовжує домагатися визнання анексії Криму незаконною в міжнародних судах. При цьому, за словами голови Мін'юсту, Росія є складним суперником, оскільки ця країна має велику кількість лобістів і адвокатів у міжнародних структурах.
На цей момент Україна веде проти Росії три великі справи в Європейському суді з прав людини. Дві з них стосуються Криму.
«Перша справа, яка була ініційована Україною, стосувалася саме захоплення Криму та військової агресії з боку російських військ на території Криму. Вона була ініційована нами 13 березня минулого року», – нагадав Петренко.
За його словами, перша заява України містила свідоцтва військового вторгнення на півострів і злочинів щодо його жителів. Європейський суд тоді відреагував упродовж п'яти годин, і виніс попереднє рішення, зажадавши від Росії припинити військову агресію.
Упродовж декількох місяців чиновники Мін'юсту спільно з громадськими активістами збирали свідчення дій Росії на півострові, і з них була складена велика заява до Європейського суду.
Переселенці стануть свідками в Європейському суді
«У рамках роботи міністерства юстиції нами встановлено близько 4 тисяч державних підприємств, які повністю втратили своє майно на території Автономної Республіки Крим. Перша оцінка, яка була проведена, щоб встановити вартість і обсяг збитків, становить 1 трильйон 100 мільйонів гривень», – повідомила перший заступник міністра юстиції Наталія Севастьянова.
«У рамках роботи міністерства юстиції нами встановлено близько 4 тисяч державних підприємств, які повністю втратили своє майно на території Автономної Республіки КримНаталія Севастьянова
За її словами, велика заява України до Європейського суду, яка містить факти військової агресії Росії та завданої нею шкоди, продовжує розглядатися.
«Ця заява комунікована уряду Російської Федерації. До 25 березня був визначений час, коли Російська Федерація мала відповісти на короткий список питань: що це були за «зелені чоловічки», яким чином проходив «референдум», чи відбувався він взагалі, чи мали ви якийсь фінансовий або політичний вплив на ці процеси», – сказала Севастьянова. При цьому вона додала, що навіть якщо Росія не дасть пояснень, то Україна направить до суду матеріали фільму телеканалу «Росія-1» під назвою «Крим. Шлях на Батьківщину», в якому Володимир Путін фактично визнав факт військового вторгнення на півострів.
Також Севастьянова повідомила, що прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк запропонував провести опитування всіх внутрішньо переміщених осіб, які постраждали від анексії, і долучити їхні свідчення до заяви в ЄСПЛ.
Перший заступник міністра зазначила, що доступ до тексту заяви є закритим. За її словами, в ній містяться свідчення про порушення всіх статей Європейської конвенції прав людини.
Друга заява, яка була надіслана до Європейського суду України, стосується справи сина народного депутата Мустафи Джемілєва Хайсера, який, на думку міністра Павла Петренка, утримується в російській в'язниці для вчинення тиску на національного лідера кримських татар.
Спростити отримання українських пенсій
Перший заступник міністра юстиції України Наталія Севастьянова, звітуючи про виконану роботу, зазначила, що її відомство намагається обстоювати інтереси кримчан не тільки в міжнародних судах, а й усередині країни. Зокрема, за її словами, Мін'юстом була ухвалена низка підзаконних нормативних актів для спрощення життя кримчан, як на материковій, так і півострівний частині країни.
«Це були різноманітні накази міністерства юстиції, якими була забезпечена можливість здійснення реєстраційних дій щодо майна, яке перебуває у Криму. Визначений перелік областей, які проводять державну реєстрацію припинення діяльності фізичних осіб-підприємців. Також був встановлений перелік реєстраційних служб, які уповноважені здійснювати ці дії щодо громадських організацій, зареєстрованих на території Криму», – зазначила Севастьянова.
Експерти та правозахисники стверджують, що міністерству юстиції ще є куди прагнути, і низка питань як і раніше залишається не вирішеною. За словами завідувача кафедри міжнародного права КНУ ім. Шевченка Олександра Задорожнього, одним із таких питань є отримання кримчанами низки документів на території материкової України. Зокрема, як вважає експерт, ненормальною є ситуація, коли кримським переселенцям для оформлення пенсії на материку потрібно надавати довідку з Пенсійного фонду Росії.
Ненормальною є ситуація, коли кримським переселенцям для оформлення пенсії на материку потрібно надавати довідку з Пенсійного фонду РосіїОлександр Задорожній
«Законодавець має врегулювати всі ці питання, а не заганяти людей у пастку. Тому що негоже, коли ми ганяємо людину, вимагаємо принести те, не знаю що. А ми потім уточнимо, чи не отримуєш ти російську пенсію, і вирішимо давати тобі пенсію чи ні. Законодавче вирішення цих питань життєво важливе. Дуже шкода, що ми починаємо говорити про це через рік», – сказав Загородній.
«Потрібно визнати свідоцтва про народження російського зразка»
Представник Української Гельсінської спілки з прав людини Дар'я Свиридова, виступаючи на круглому столі, зазначила, що ще однією проблемою, яка потребує втручання Мін'юсту, є складнощі з оформленням для кримчан актів цивільного стану: свідоцтва про народження, про смерть, і шлюб. Наразі громадянам України нелегко отримати ці документи на материку. Їм не вдається підтвердити факт народження дитини або смерті своїх родичів, оскільки у них є тільки російські довідки, які не визнаються на континенті.
З квітня 2014 року неурядові організації звертають увагу на те, що на окупованій території продовжують народжуватися діти, помирають люди і укладаються шлюбиДар1я Свиридова
«З квітня 2014 року неурядові організації звертають увагу на те, що на окупованій території продовжують народжуватися діти, помирають люди і укладаються шлюби. Ми пропонували свої варіанти зміни чинного законодавства», – зазначила Свиридова.
Правозахисниця стверджує, що в міжнародному праві є практика, відповідно до якої документи, видані на окупованій території і необхідні для реалізації прав громадян, мають бути визнані країною, територія якої окупована. Свиридова підкреслила, що отримання актів цивільного стану, є важливим для того, щоб кримчани користувалися правами громадянина України. У зв'язку з цим вона вважає, що українська влада має зробити виняток і визнати законними довідки про народження і смерть, видані в Криму.
