Американські часописи зосереджуються на питаннях економічної та збройної підтримки України. А популярний часопис Newsweek опублікував розмови з російськими солдатами, що воювали в Україні, розкриваючи секрети «таємної війни Путіна». Тим часом, європейські оглядачі звертають увагу на те, що за даними соціологічних опитувань, більшість європейців виступають за вступ України до Європейського союзу та підтримують суворіші санкції проти Росії.
Про те, які страждання «таємна війна Путіна» в Україні несе самим росіянам, йдеться в репортажі з Росії, який опублікував часопис Newsweek.
У репортажі йдеться про таємні поховання, які відбувалися на військових цвинтарях у різних містах Росії: Нижньому Новгороді, Оренбурзі, Пскові, Мурманську, в Дагестані та інших російських регіонах. Під покровом ночі, в світлі фар вантажних машин поспіхом і у відсутності родичів, ховали російських солдатів, які загинули в Україні. Журналісти нарахували щонайменше 200 поховань загиблих у війні, якої офіційно немає.
Один із контрактників, який погодився на розмову з журналістом Newsweek, розповів, що коли його відправляли в Ростов з його рідної Костроми, то ані він, ані інші солдати і гадки не мали, що їх пошлють воювати в Україну. «Якби я знав, що йду на війну, я б відмовився ще в Костромі, бо в мене двоє дітей вдома», – сказав російський десантник.
Він також зазначив, що ніхто з його товаришів не підписував жодного додаткового контракту, а в тих паперах, за якими він служить в російській армії, не говориться, що його можуть послати за кордон. Перед відправкою в Україну російським солдатам наказали переодягнутися в камуфляж без російської символіки, який їхні родини мали купити для них за свої власні гроші.
Перші труни із так званими «добровольцями» почали повертатися до Росії ще на початку червня, але тривало довгих два місяці, поки родичі загиблих зуміли розбити стіну таємничості навколо цієї «таємної війни».
Чи підтримують європейці українців у їхньому прагненні свободи, гідності та європейської інтеграції? Після опитування, проведеного американською недержавною організацією «Німецький фонд Маршалла», на це питання можна відповісти ствердно. Більшість, 52% європейців, підтримують вступ України до ЄС, найбільшою підтримкою користується ця ідея в Польщі, 69%, а також в Іспанії, 62% та Італії, 58%. Найменше б хотіли бачити Україну в Європі німці, проти 63%, та французи – 52%. Дві третини європейців висловлюються за посилення санкцій проти Росії. Як повідомляє європейський сайт Euobserver, опитування було проведено ще в червні, а його результати опубліковані 10 вересня.
Разом з тим, європейці розділилися майже повністю щодо питання вступу України до НАТО: за – 46% і проти – 47%. Відчутна більшість, 71% також є проти того, щоб допомагати українцям зброєю.
На думку керівника Фонду, Іана Лессера, опитування свідчать про «розрив між настроями європейців та європейською політикою», на яку мають найбільший вплив Німеччина та Франція, які систематично блокують європейські перспективи України.
Небажання Заходу допомогти Україні зброєю може вилитися у «вітчизняну війну», коли проти армії агресора воюватиме непідготовлене населення, а відтак призвести до величезних втрат та мільйонів біженців, вважає оглядач журнлау Foreign affairs, американський історик українського походження Олександр Мотиль. «Українці, як і громадяни інших країн, що межують з Росією, знають, що Володимир Путін становить загрозу їхньому існуванню як народу. Вони також знають, що вони не мають вибору протистояти російській агресії, що триває, інакше, ніж чинити масовий народний спротив», – вважає історик.
Але така партизанська війна за масової участі цивільного населення має надзвичайно високу ціну. Українці втрачатимуть сотні тисяч життів, біженці будуть втікати на Захід, а Путін буде впевнений, що Захід нічого не може йому протиставити. Агресори по всьому світу відчують прилив сміливості.
Натомість, якщо Захід надасть Україні зброю для того, щоб вона могла захистити себе, російську агресію, ймовірно, буде можливо зупинити. Захід, на думку професора Мотиля, має вибір: або допомогти Україні захиститися, або почати будувати табори біженців і готувати заяви протесту проти геноциду українців.
