Напередодні відзначення 70 роковин депортації кримських татар з півострова, російська влада намагається знайти спосіб приборкання цього народу. В хід ідуть різні засоби: від підкупу до погроз і переслідувань. Одним із найдієвіших способів, на думку Кремля, є розділити кримських татар, адже поки що найголовніша сила цього народу була в його єдності. Найбільш підступною, на думку кримських татар, тактикою було використання проти них представників спорідненого народу – волзьких татар.
У День депортації, 18 травня, в Казані збереться кілька десятків активістів, які згадають про те, що 70 років тому війська Червоної Армії депортували з Криму близько 200 тисяч кримських татар. У результаті цієї акції близько половини цього малочисленого народу загинуло. Незважаючи на культурну спорідненість цих двох народів, їхній історичний досвід та політична орієнтація зараз зовсім різна. І це намагається використати Кремль, щоб здолати опір окупації з боку кримських татар, розповідає багатолітній лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.
«Зараз вони намагаються масово вербувати прихильників з числа кримських татар. Це в них якось не вдається. Тому вони привозять з Казані казанських татар. Є такий яскравий приклад казанського татарина в Криму віце-прем’єр міністр Рустам Теміргалієв. Його батько також має якусь позицію. Але рекрутувати з числа кримських татар не вдається. Тим не менше, робота з розколу триває», – говорить Мустафа Джемілєв.
За його словами, ще до анексії Криму Москва використовувала офіційних осіб з Татарстану для того, щоб розірвати солідарність всередині кримськотатарського народу, який підтримував і зв’язок з Києвом, і українську державність, і проєвропейський курс розвитку.
Кремль пропонував і інші заохочення – офіційний статус для кримськотатарської мови, квоти для кримських татар в органах влади, офіційне визнання Меджлісу. Але нічого з цих хабарів не подіяло.
Вплив – справа двостороння
Як говорить казанський політолог Рашит Ахметов, Москва застосовує давно перевірений метод: поділяй і володарюй. Заради цього Москва вирішила використати близькість двох народів, які давно вже обрали для себе різні політичні вектор розвитку. Він нагадує, що на початку березня, коли прокремлівський президент Татарстану Рустем Мінніханов двічі відвідав Крим, це були перші контакти між кримськими та казанськими татарами на вищому рівні за два десятиліття.
Як вважає Рашит Ахметов, тактика Кремля, хоч і підступна, але може мати неочікуваний позитивний ефект. Адже контакти не обмежуються тільки представниками еліти Татарстану. Казанські татари, які давно відмовилися від ідей незалежності та змирилися з російськими реаліями беззаконня і корупції, нині отримують приклад дій народу, що не пішов на зраду національних та державних інтересів заради гарних обіцянок.
«Все одно залишається внутрішня спорідненість цих двох народів. Все одно більшість казанських татар є на боці кримськотатарського народу. А вони показують моральний приклад того, що принципами торгувати не можна», – говорить політолог з Казані.
Одним з найбільших моральних авторитетів для казанських татар був і залишається лідер їхніх кримських побратимів, Мустафа Джемілєв, якого у квітні цього року кілька громадських організацій Татарстану висунули на здобуття Нобелівської премії миру.
Матеріал підготували Марія Щур та Alsu Kurmashev і Robert Coalson
У День депортації, 18 травня, в Казані збереться кілька десятків активістів, які згадають про те, що 70 років тому війська Червоної Армії депортували з Криму близько 200 тисяч кримських татар. У результаті цієї акції близько половини цього малочисленого народу загинуло. Незважаючи на культурну спорідненість цих двох народів, їхній історичний досвід та політична орієнтація зараз зовсім різна. І це намагається використати Кремль, щоб здолати опір окупації з боку кримських татар, розповідає багатолітній лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.
Зараз вони намагаються масово вербувати прихильників з числа кримських татар. Це в них якось не вдається. Тому вони привозять з Казані казанських татарМустафа Джемілєв
За його словами, ще до анексії Криму Москва використовувала офіційних осіб з Татарстану для того, щоб розірвати солідарність всередині кримськотатарського народу, який підтримував і зв’язок з Києвом, і українську державність, і проєвропейський курс розвитку.
Кремль пропонував і інші заохочення – офіційний статус для кримськотатарської мови, квоти для кримських татар в органах влади, офіційне визнання Меджлісу. Але нічого з цих хабарів не подіяло.
Вплив – справа двостороння
Як говорить казанський політолог Рашит Ахметов, Москва застосовує давно перевірений метод: поділяй і володарюй. Заради цього Москва вирішила використати близькість двох народів, які давно вже обрали для себе різні політичні вектор розвитку. Він нагадує, що на початку березня, коли прокремлівський президент Татарстану Рустем Мінніханов двічі відвідав Крим, це були перші контакти між кримськими та казанськими татарами на вищому рівні за два десятиліття.
Як вважає Рашит Ахметов, тактика Кремля, хоч і підступна, але може мати неочікуваний позитивний ефект. Адже контакти не обмежуються тільки представниками еліти Татарстану. Казанські татари, які давно відмовилися від ідей незалежності та змирилися з російськими реаліями беззаконня і корупції, нині отримують приклад дій народу, що не пішов на зраду національних та державних інтересів заради гарних обіцянок.
Все одно більшість казанських татар є на боці кримськотатарського народу. А вони показують моральний приклад того, що принципами торгувати не можнаРашит Ахметов
Одним з найбільших моральних авторитетів для казанських татар був і залишається лідер їхніх кримських побратимів, Мустафа Джемілєв, якого у квітні цього року кілька громадських організацій Татарстану висунули на здобуття Нобелівської премії миру.
Матеріал підготували Марія Щур та Alsu Kurmashev і Robert Coalson
